Малюк місяця

Тут буде фото малюка

Реклама

Соціальні мережі


Хто зараз онлайн

Всього онлайн 4 користувачів :: 0 зареєстрованих, 0 прихованих і 4 гостей

немає


[ Дивитися список ]


Рекордна відвідуваність форуму (81 одночасно) відбулась 2015-10-07, 4:06 pm

Ми в Контактах приєднуйтеся до нас

Наша кнопка

Ми будемо вдячні, якщо Ви розмістите нашу кнопку в себе на сайті чи форумі. Для обміну кнопками пишіть в приват адміністратору форуму:



Отримати код:

Партнери та друзі

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Яндекс.Метрика

Реклама

Погода


Малючкова психологія

Частка
avatar
Таська
-
-

К-ть повідомлень : 2354
Реєстрація : 04.02.2012
Вік : 35

Малючкова психологія

Створювати по Таська на тему 2012-08-11, 12:51 am

Моїй племінниці зараз 3,5 роки, її поведінка "трошки" змінилася, я почала цікавитися цим і знайшла багато цікавого для себе. Наприклад про кризу 3х років.

Криза трьох років — одна з найвідоміших криз розвитку маленької людини. Криза трьох років відрізняється від того, що відбувалося у віці одного місяця (так звана криза новонародженості) або року (криза одного року). Якщо попередні два переломні моменти могли пройти відносно гладко, перші акти протесту були ще не такими активними за характером, а в очі впадали лише нові уміння і навички, то з кризою трьох років ситуація складніша. Пропустити її практично неможливо.

Слухняний трирічний малюк — явище таке ж рідкісне, як і поступливий і ласкавий підліток. Такі ознаки кризових періодів, як важковиховуваність, конфліктність та інше вданий період вперше виявляються реально і вповному обсязі. Недаремно кризу трьох років називають інколи ще віком норовистості.

Спойлер:
Слово криза жодних приємних емоцій не викликає. Більше того, в нашій уяві одразу виникають асоціації, пов'язані з проблемами, хворобами, грошовими негараздами і тому подібними прикрощами. Чому? Просто ніхто із нас не любить змін.

Зміни — це не лише надбання, але і втрати: старого, звичного, зручного. Кризи розвитку тут не виняток. Зростання, становлення особи невблаганно означає відмову від колишніх звичних форм поведінки. Проте довіримося мудрості відомого всьому світу вітчизняного психолога Л. С. Виготського: «Якби кризи не були відкриті емпірично, то їх слід було б вигадати теоретично». Навіщо ж вони потрібні?

Становлення особистості — процес нерівномірний. Крім поступових змін, що супроводжуються набуттям навичок і одержанням знань, існують етапи, коли розвиток особистості має стрибкоподібний характер. Упродовж цього відносно короткого часу — від декількох місяців до одного року — спостерігається наростання труднощів у спілкуванні дорослого з дитиною, яка стає вередливою і важковиховуваною. Саме ці доворотні пункти й отримали назву криза дитячого розвитку. І хоча подібні прояви характерні не для всіх дітей, але найчастіше (тією чи іншою мірою) вони все-таки заявляють про себе.

Криз розвитку особистості, які доводиться долати дитині, насправді не так вже й мало: це криза новонародженості, криза одного року, трьох років, семи років, всім відома криза підліткового віку. Потрібно відзначити, що назви криз (окрім, напевно, новонародженості) дуже умовні, і час їх виникнення залежить від конкретної дитини та умов її життя. Але всі кризи розвитку мають декілька основних ознак. Познайомимося із ними.

1. «Гострий» період
Межі, що відокремлюють початок і кінець кризи, можуть бути вкрай невиразні. І хоча криза виникає непомітно, та дуже важко визначити момент її початку і закінчення. Характерним для будь-якої кризи є те, що вона має у середині свого перебігу пікову точку — різке загострення.

2. Важковиховуваність
Значна частина дітей у кризовий період важко піддається вихованню. У дитини часто знижується працездатність, послаблюється інтерес до колишніх улюблених занять. Для цього періоду також характерна загострена конфліктність дитини, що проявляється у різноманітних суперечках малюка з оточуючими, особливо з дорослими. Внутрішнє життя дитини часто пов'язане з хворобливими переживаннями. Однак конкретний характер протікання критичних періодів багато в чому визначається зовнішніми умовами.

3. Виникнення регресу
Негативні зовнішні характеристики поведінки в період кризи створюють враження того, що дитина, розвиваючись, не стільки набуває для себе щось нове, скільки втрачає з набутого раніше.

Загальні ознаки характерні абсолютно для всіх криз: будь то однорічний малюк або важкий підліток. Проте кожна криза супроводжує певний етап розвитку особистості, а значить, має свої прояви — і позитивні, і негативні.
avatar
Таська
-
-

К-ть повідомлень : 2354
Реєстрація : 04.02.2012
Вік : 35

Re: Малючкова психологія

Створювати по Таська на тему 2012-08-11, 12:52 am

А тут про кризу 1го року
Спойлер:
ЦЕ серйозне випробування для батьків. Малюк, який нещодавно був таким слухняним, стає примхливим і впертим. Він починає активно проявляти себе і наполегливо відстоювати своє «Я».
Тетяна Поляк, психолог
ЯК ВИЯВЛЯЄТЬСЯ
Криза може початися і в десять місяців, і в рік, і після року. Ви помічаєте, що малюк стає більш самостійним: після того як він навчився ходити, його неможливо зупинити. Він починає ходити відразу після пробудження і продовжує робити це, здається, навіть уві сні. Йому потрібно терміново освоювати незвідані території, в тому числі і такі, куди мама ходити не дозволяє. Тепер на заборони дитина реагує обуренням - криком, капризами, плачем, впертістю. Якщо це не допомагає, в хід йде важка артилерія - істерика і падіння на землю з художнім Дриганов ногами.
Поведінка дитини змінюється і стає вкрай непослідовним.
* Малюк противиться вашому бажанню приголубити його, але в той же час абсолютно не може без вашої уваги - вимагає його саме тоді, коли ви зайняті або збираєтеся йти.
* Дитина стає маминим хвостом в буквальному сенсі слова - чіпляється за її одяг, не дає мамі покинути будинок хоча б на півгодини.
* З'являються проблеми зі сном: час сну скорочується, а процедура укладання подовжується.
Взаємовідносини з їжею теж переживають не найкращі часи: деякі малюки стають гурманами і вимагають виняткових страв (наприклад, макарони з варенням), інші просто холонуть до їжі, треті їдять «періодами».

СТРАХИ І КАПРИЗИ
Уміння ходити дає малюку відчуття фізичної незалежності. У нього з'являються власні бажання, і він розуміє, що може задовольнити їх самостійно. І як наслідок - у нього починає зароджуватися воля («я хочу - дай мені») і цілепокладання («я хочу - значить, треба домогтися»).
У цей відповідальний період дитина повинна бути упевнена, що його не кинуть, і мама завжди буде поруч.
Якщо вам потрібно піти - не робіть цього раптово або, гірше того - «потихеньку», поки він не бачить. Попередьте малюка, скажіть, куди йдете, коли повернетеся, приголубте його. Якщо дитина боїться відпускати вас навіть у ванну, не соромте його і не залишайте насильно в кімнаті одного - посадіть у ванній кімнаті на табуретку і дайте йому пограти з мочалкою, поки миєтеся.
Афективні реакції (плач, істерики) можуть бути викликані не тільки заборонами і нерозумінням, а й нудьгою, бажанням домогтися скасування заборони або втомою. Способи боротьби з нудьгою відомі: ігри, розмови, читання віршів чи спів. У разі примх з приводу заборони варто зайняти жорстку позицію, інакше маля звикне, що всього можна досягти - варто лише поплакати. Будьте тверді, але не агресивні.

ВЕДІТЬ СЕБЕ ПРАВИЛЬНО
Зараз батькам дуже важливо зрозуміти, що негативізм малюка - нормальна поведінка (до речі, криза може протікати без істерик і сліз). Дитина вчиться утвердити себе. Ваше завдання-підтримати його, перебудувавши свою поведінку і спосіб взаємодії з малюком. Тепер ви - не всесильне істота, передбачатимуть потреби, а товариш по грі, помічник і ... приклад для наслідування. Стиль спілкування - не керівництво, а співпраця. І не забувайте постійно показувати малюкові свою любов!
Заборони
Часто спалаху дитячого негативізму обумовлені великою кількістю заборон. Щоб менше забороняти що-небудь дитині, спробуйте створити для нього максимально безпечне середовище. Все цінне, небезпечне і крихке приберіть, важливі ящики замкніть на ключ. А для прогулянок замість небезпечних вулиць і магазинів, в яких постійно буде звучати слово «не можна», краще вибирати сквери. Коли будете прибирати все цінне, подумайте - чи точно це потрібно ховати від дитини. Чому, приміром, малюкові не можна пограти на татовій гітарі? Ще раз продумайте і систему заборон. Чому не можна стояти в пісочниці на колінах і брати пісок руками? Якщо вдуматися, багато «не можна» позбавлені здорового глузду і викликані лише батьківським небажанням (прати брудні штани, підсаджувати тисячний раз на дерево) або боязню осуду оточуючих («що це він у вас по землі повзає ?»).
Малята дуже чуйні до тону - забудьте «повчальні» інтонації або крик.
Забороняючи, спокійно поясніть, чому ви це зробили. І спробуйте знайти альтернативу: можна рвати не книжку, а стару газету, валятися не на холодній землі, а на лавочці, кидатися не піском, а осіннім листям.
Нерозуміння
Друга поширена причина дитячого негативізму - нерозуміння батьками свого чада, його тільки формується мови. Залишається одне - уважно спостерігати за своєю дитиною і вчитися розуміти його. Якщо ви будете прислухатися до того, що лепече малюк, намагаючись зрозуміти, що саме він має на увазі, приводів для невдоволення буде менше.

Пізнай світ У ГРІ
Ігри - незамінний помічник у всіх питаннях виховання. Так, вдягнути дитину на вулицю набагато легше, коли він слухає знайомі вірші. Є суп йому цікавіше, коли кожна ложка - «вантажівка», а рот - «ворота», куди «вантажівку заїжджає». І спати маляті краще лягати не в ліжко, а в «нірку» - адже ви граєте в лисенят!
Основне заняття малюка зараз - дослідження. А ви - чарівник, що допомагає йому. Постарайтеся, щоб переляк з приводу розбилася чашки або біль від впав на ногу ополоника не відбили у малюка полювання освоювати світ. Краще не забороняти, а допомагати - підтримувати щось важке, піднімати вище до предмета, який викликав його цікавість.
Малюк розуміє набагато більше, ніж вам здається. Розповідайте йому про все навколо. Називайте предмети і явища, пояснюйте, куди поїхала машина, куди пішов той чоловік, який зараз час доби. Промовляти вголос його «прохання» і бажання: «Ти хочеш цей м'ячик?», «Пропонуєш піти на гірку?» Показуйте малюку, для чого призначені ті або інші предмети, вчіть різних способів використання однієї речі. І не забувайте, у дітей - свій ритм, набагато повільніший, ніж наш, дорослий. Дайте дитині можливість насититися враженням від чогось, його зацікавив, не смикайте, примушуючи кудись йти або перемикатися на щось нове, навіть, на вашу думку, більш цікаве.
Криза одного року не обов'язково проявляється сльозами і криками, багато батьків і не помічають якихось особливостей у поведінці дитини в цей період. Якщо вам не пощастило, не варто звинувачувати себе в поганому вихованні або кидатися «переробляти» дитини. Пам'ятайте - це всього лише перехідний етап, і з нього, як з будь-якої кризи, ви і ваш малюк вийдете сильнішими, більш вправними і краще розуміють один одного. Принаймні, до цього треба прагнути.
avatar
Кідді
-
-

К-ть повідомлень : 2800
Реєстрація : 26.02.2012

Re: Малючкова психологія

Створювати по Кідді на тему 2012-08-11, 11:24 am

Ой, як мені то відомо.......ми же то раз проходили, надіюсь що з Натуською все буде набагато легше.
avatar
Kavusja
-
-

К-ть повідомлень : 15883
Реєстрація : 18.01.2012
Вік : 30

Re: Малючкова психологія

Створювати по Kavusja на тему 2012-08-11, 11:31 am

Ярослав вже мамин хвостик lol
avatar
Кідді
-
-

К-ть повідомлень : 2800
Реєстрація : 26.02.2012

Re: Малючкова психологія

Створювати по Кідді на тему 2012-08-11, 11:32 am

Так, а я з двома хвостиками ходжу, добре що не з рогами))))) lol
avatar
В ритмі щастя...
-
-

К-ть повідомлень : 2175
Реєстрація : 14.02.2012
Вік : 31

Re: Малючкова психологія

Створювати по В ритмі щастя... на тему 2012-08-11, 1:47 pm

і цілепокладання («я хочу - значить, треба домогтися»).- це про мою 1000000%)))))
avatar
mad_housewife
-
-

К-ть повідомлень : 887
Реєстрація : 05.02.2012
Вік : 29

Re: Малючкова психологія

Створювати по mad_housewife на тему 2012-08-13, 11:34 pm

Дуже класна тема, дякую!
Буду слідкувати!





шалений мамстер :)

Спонсируемый контент

Re: Малючкова психологія

Створювати по Спонсируемый контент


    Cьогодні: 2017-06-26, 6:34 am